“Одного разу в холодну зимову пору
Я з лісу вийшов; був сильний мороз”...
Кожен із нас вчив напам'ять цей вірш Некрасова, будучи школярем. Вчителі старанно розповідали нам про революційні погляди поета та про його внесок у розвиток російської літератури.
А ще читайте статтю про людину, будівництво карткових будиночків для якої стало професією
І все це справді так. Микола Олексійович щиро переживав про тяжку долю рядового селянина і, як міг, боровся з несправедливістю. Однак найцікавішого вчителя нам, як завжди, не розповіли.
Виявляється, Н.А.Некрасов був спадковим гравцем у карти. Родичі майбутнього поета не були надто щасливі у грі, чого не скажеш про самого Некрасова. Історики заявляють, що його виграші обчислюються сотнями тисяч рублів, це були нечувані суми на ті часи. Для порівняння - річний оклад прокурора в ті роки становив 300 рублів.
Як Некрасов почав грати в карти
Поет витратив усі свої заощадження на публікацію першої збірки поезій. На жаль, жодна людина не купила цієї книги, внаслідок чого їй довелося голодувати і навіть жити з безпритульними якийсь час. І Некрасова все частіше стали відвідувати спогади про те, як вони проводили час із батьком за грою в карти.
Молода людина наважується почати грати по-серйозному. Ніхто не знає, де він узяв первісний капітал для ставок, але факт є факт: карти допомогли йому вижити. Більше того, журнал "Сучасник" видавався на виручені від гри кошти.
Секрет успіху
У чому ж полягав секрет успіху поета, невже він просто був пусткою долі? Насправді триматись на плаву йому допомагали кілька факторів.
Микола Олексійович віддавав перевагу комерційним іграм, в яких результат поєдинку залежав від досвіду та вміння гравців, а не від удачі. Його улюбленими іграми були:
- покер;
- віст;
- преферанс;
- гвинт;
- безік.
Поет мав неабиякий характер: умів тримати себе в руках і мав чудове самовладання, що так важливо, наприклад, у покер.
Некрасов не грав будь-де, він обрав для себе Англійський клуб у Петербурзі, і ось чому. Там збиралися перекинутися картками дуже заможні люди, які мали на меті забезпечити собі на завтра шматок хліба. Вони збиралися не для заробітку, а щоб приємно провести час, обговорити останні новини та випити чарку-другу міцних напоїв. Як наслідок, такі люди не були зосереджені на грі, вони були розсіяні і не надто стежили за тим, що відбувається. І Некрасов, будучи людиною розумною та ще й хорошим психологом, з легкістю обігравав їх.
Більш того, у поета з роками виробився цілий ритуал підготовки до серйозної гри. По-перше, він мав добре виспатися перед поєдинком. По-друге, прийняти ванну з ромом, що, на його думку, бадьорило і дозволяло бути активним довгий час.
Найсильніші суперники з карткової гри
Микола Олексійовичу довелося битися з найсильнішими світу цього, наприклад, з особистим другом імператора Олександра Другого, міністром Імператорського двору, А.В.Адлербергом, і, звичайно, виграти у нього немаленьку суму.
Важко повірити, але більше 1 000 000 франків поетові програв А.А.Абаза, який на той час обіймав посаду міністра фінансів. Проте траплялися випадки, коли поет піддавався, переслідуючи ту чи іншу мету. А якось він став жертвою карткових шулерів (до речі, теж дуже пристойного стану) і програв за годину понад 1 000 рублів.
Але програші були поодинокими випадками, а загалом саме завдяки картковій грі поетові вдалося накопичити непоганий капітал та викупити свій родовий маєток Грешневе, який, до речі, його дід програв у карти. Значна частина виграшів йшла на видання літературного альманаху “Сучасник”.
Ми запрошуємо всіх зіграти в ігри, які так любив великий поет на нашому порталі luckforfree.com. Але вам не потрібно буде ризикувати накопиченими засобами – усі ігри у нас на сайті безкоштовні. Крім того, преферанс у нас представлений трьома різновидами, а покер - сьомим. Зіграйте в Російський покер або розпишіть кульку в преферанс Сочі - вибір за вами!